Обрядові та побутові замовляння рідновірів

Замовляння від збройних уражень

Летів сокіл з-за Дунаю,
розкидав каміння по крутих берегах,
кинув Перунову стрілу в сиру землю.
І то зродилась з каменя іскра,
від Перуниці – полум'я, і то виходила грізна хмара,
і то йшла злива од Дани Матері,
аж скорилися і поклонилися їм вогні Руєвитові й порох гарматний сумирним став.
Як дощ каменя не пробив, так най мене (ім'я) іскри і кулі не пробивають,
тіло моє най буде міцніше Алатиря Каменя.
Як від води камені плоскі відскакують,
так най ядра гарматні від мене відскакують,
кулі, порох і вогні Руєвитові минають.
Слово моє ключем златим замикаю, ключ же у Сварога Батька лишаю.
Як чоловіку у тілі явному Небес Сварожих не дістатись,
так і вогням Руєвитовим мене не торкатись!
___________________
У високому теремові, що на семи стовпах,
за рікою за Дунаєм сидить пан господар,
прикрашається, добрим людям похваляється,
ратною справою красується.
У правій руці тримає кулі свинцеві, у лівій мідні, а в ногах кам'яні.
Ти, пане Господарю, Боже-Дажбоже, відбери рушниці ворожі, усяких родів і супостатів,
замкни ти своєю невидимою рукою рушниці на боже.
Коли будуть стріляти рушниці, і їхні кулі най стають росою ;
най підуть вони в сиру землю, у чистеє поле.
Най я на війні непошкоджений буду, а мій одяг міцніше панцера.
Замикаю мої словеса замком;
і ключ кидаю в Дунай широкий під камінь Алатир.
Як Дунаю не висохнуть, каменю не сточитись,
ключів не дістати, так мене кулям не убивати, живота мого не чіпати до віку вічного.
______________________________
Викотило красне сонечко з-за Дону тихого,
виходив місяць з-під неба синього, збиралися хмари з далека,
збиралися сизі птахи в град кам'яний,
а в тім граді кам'яному породила мене мати рідна (ім'я),
а народжуючи, примовляла: будь ти моє дитятко ціле і непошкоджене,
від гармат, куль, стріл, борців, кулачних бійців.
Бійцям тебе не перемагати, зброї не побивати,
шаблею і списом не колоти, сокирою і бердишем не сікти,
обухом тебе бити – не убити, ножем не уразити,
старим людям в обман не ввести, молоді хлопці нічим не нашкодять,
а бути тобі перед ними соколом, а їм дроздами.
А будь твоє тіло міцніше за камінь, сорочка міцніша від заліза, груди міцніші за Камінь Алатир;
а будь ти: в домі добрим батьком, у полі парубком, у раті Перуничем,
у людей на милуванні, з отцем з матір'ю у мирі, з дружиною в ладі, з дітьми у згоді.
Замовляю я себе замовою материнською;
а бути йому в усьому, як зазначено, у віках непорушному.
Рать могутня в словах моїх, моя замова усьому – перемога!
_________________
За лісами темними, за горами високими,
де Вирій Землі-Макоші торкається, там стоїть кузня Сварогова.
У тій кузні Батько наш кує мечі крицеві, точить стріли залізні, ллє кулі свинцеві.
Стану я, Онук Дажбожий (ім'я), перед ликом Бога свого, скажу я Сварогові-Батькові:
"Ось я, Батечку, стою, як вірний син Богів Руських.
Руки мої тверді, як мечі вояцькі, погляд мій влучний,
як стріли Перунові, шкіра моя тверда, мов залізо щита Твого.
Не бере мене ні куля, ні стріла, ні ніж, ані шабля ворожа.
Минаю я пасток та сіток підступних,
яко єсть я Воїн Честі і Слави, і Дажбог на чолі раті нашої іде.
І слово моє тверде, і слово моє міцне, бо слово моє Камінь Алатир.

Замовляння на перемогу

Встану, умиюсь, благословляючись
піду з дверей у двері, з воріт у ворота,
в чистеє поле, на Схід Сонця-Дажбога.
А назустріч мені сім братів, сім вітрів Стрибожих.
Ти, Боже-Дажбоже, освіти шлях мій, ви, вітри Стрибожі, розвійте ворогів, як пил придорожній.
Ляжу я пізно із зорею вечірньою на ложе хатнєє.
А в хаті тій брати і сестрички, сильні козаченьки.
Ви, козаченьки, підкоріть непокірних, байдужих зробіть прихильними,
а я був би з вами сильним та смілим.
Йду я корить непокірних, байдужих навертати, і є я сильним і смілим.
Ви ж, непокірні, покоріться, ви ж, байдужі, прихиліться.
Замовляю я Воїна межового, що йде на діло родове.
Чур – слову кінець, а ділу – вінець!

Замовляння на силу

Ярило, силою вогняною,
Ярило, силою земною
У мій дім іди,
Силу мені принеси.
Хай мої руки
Стануть бистрії круки,
Хай мої ноги
Стануть міцнії остроги.
Зброю вояцьку мою освяти,
Дух войовничий за собою веди.
Хай я палаю тобою, Ярило,
В бій із тобою іду я сміливо!
__________

Я завжди готов до бою,
Моє тіло – справжня зброя.
Б'ю, хватаю і кидаю,
Ворогів перемагаю.
Сила в правді -
Справа Божа.
Ворогів я переможу!
_____________

Перуна я викликаю,
Силу Ярі закликаю
Рука – блискавка,
Нога – грім.
Неправді за Правду – смерть!
___________

Даною стелюся,
Стрибогом кручуся,
Велесом ламаю,
Ярилом палаю,
Триглавом накрию,
Рудою ворожою землю омию!
Вогонь беру,
На Прю іду.
Як вовк риче-
Триглав кличе
Герць танцювати,
Вороженьків долати!
___________


Вітре-Брате,
Земля-Мати,
Сонце-сила,
Вода-мила,
Небо-мудрість,
Я у всьому, Я розкутість.
Я і небо, і земля,
Я і сонце, і вода.
Я людина, і тварина,
Я і камінь, і рослина.
Я все бачу, я все знаю,
Я все можу, я все маю.
Я життя і нежиття,
Я буття і небуття.

Замовляння для захисту душі (слава-оберіг)

Встану перед Дубом, Перуна покличу:
Прийди, прийди, Перуне, прийди, прийди, грізний,
з силами Перуновими, блискавками ясними
Землю освяти, громами рясними
З Алатир-каменя вогню викреши,
Вогню викреши, світло запали.
Їду я Світлом Перуновим захищений(а),
Горить Ведогонь у душі моїй,
сили ворожі мене оминають,
Дажбожого онука(у) не чіпають,
Бо сила зі мною Божеська,
Перуничі – витязі, Громи могутнії.
Вони вороженьків відганяють,
Блискавками спопеляють
Слава Богам Рідним і Предкам Світлим!

Замовляння на щастя подружнє

Дажбогу і Матері Ладі (перед завиванням вінків на весілля)
Зійди, Дажбоже, з Неба,
Бо нам Тебе завше треба, –
Віноньки зачинати,
Щастечком укладати!
Ступи, Боже, з Неба,
Ти нам завше треба!
Зачни нам веселяйко
На наше подворяйко, –
Тихоє, веселоє,
Аби було щасливоє!
До нас, Дажбоже, до нас!
Щоб було гаразд,
І ти, Ладо-Мати,
Ходи до нас в хату,
Будеш нам помагати
Деревце вбирати,
Всіма п'ятьма пальцями,
Шостою долонею,
Щоби з доброю Долею!
Благослови, Боже,
І ти, Ладо-Мати, Деревце вбирати!

Замовляння на віск від усіх хвороб

Перед замовляням промовляють:
“Боже Свароже, і ти, Матінко Лада,
і ви, Боги Славні, на поміч мені станьте!
Алатир Святий на голову покладати,
на груди й на плечі класти,
щоб не вадило Сонцю, Воді, Землі, Мечу,
дверям, стінам, столам і всім православним.
Боже Свароже, поможи, хворобу всяку і злий дух віджени!”

У череп'яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест палички з хатнього віника. Тримаючи миску над головою, виливають туди розтоплений віск і замовляють:
Виходь всяка болість із людини:
3 кості, з жил, із суглобів,
3 крові, з шпигу.
Де вітер не віє,
Де сонце не гріє,
Де глас Божий не заходить,
Де капища не стоять,
Де вогні Божі не горять,
Де собака не бреше,
Де дівка коси не чеше -
Там вам волю мати,
Піском пересипати,
Очеретом махати,
Мир не займати,
Дуби крутити, ламати,
Листя обсипати,
Дуплами ставати,
Коріння виривати,
А мир горя не буде мати і знати.
Щезни, пропади,
Від миру відійди,
А моє замовляння
до святої Прави віднеси!
Неділя з понеділком,
Вівторок з середою,
Четвер з п'ятницею,
А субота сама – хвороби нема.
В Неділю Сонце піднімає -
Хвороба відступає.
Святі Предки, Божі Воїни,
Перунові діти. Станьте мені до помочі
Всякі хвороби на віск виливати:
Вийди, пристріт, переляк,
Віхор, віхриця, сквозняк, сквозниця, навій,
навійниця, лунатик, параліч
З лому, з щему, з глуху.
Зійдіте, всякі хвороби,
Які є захворювання, на віск вийдіть:
Від огня, від меча,
Від нашестя Духа Святого Вогняного
Зійдіте всякі хвороби:
З голови, з зубів, з вух,
З пострікання вух,
Із хребта, зі шпигу, з мозку,
З крові, з матки, із сечового міхура.
Вийдіть, всякі хвороби,
Вийдіть: задумані, зачаровані,
Заспані, наслані,
З охоти, з роботи.
Вийдіть – котячі, собачі,
Волячі, курячі, овечі,
Дівочі, парубочі.
Зійдіте, всякі хвороби,
Які є захворювання, на віск вийдіть.
І там навік залишіться!

Так вичитують тричі.

Про охорону худоби
(промовляють перед порогом хліва)

О, Боже наш Велесе!
Як цей камінь білий, твердий, німий і нерухомий,
Так і слово моє тверде, незворушне
Хай всі хижі вовки і звірі худобу стороною обходять,
Не бачать, не чують, зашкодити не можуть,
щоб вона була ціла і здорова
під Твоїм захистом!

Замовляння на здоров'я

Пошли, Свароже, синів своїх,
А найперше Дажбога ясного,
Хай здоров'я він (ім'я) дає,
Як Сонце на небі сяє,
Звір побіжить по землі.
Потече здоров'я рікою,
Стане здоров'я стіною,
Виросте воно деревом,
Засяє ясними зорями.
З оновленням дня і ночі
Відновлюється й міцніє
Здоров'я (ім'я) православного,
Усіма Богами славного!

Замовляння на здоров'я породіллі

Промовляється Відункою, що приймала пологи, під час очищення породіллі вогнем:
Відчинились ворота,
З них мати прийшла, приплід принесла.
А за нею тягнуться темнії змії – хвороби лихії
Відступіть від матері чистої, матері славної,
Усіма Богами береженої, вірної Православної.
Відійди сум та морок,
Вийди з неї сухота сухотная,
Маята нечистая, чорнотою принесена.
По руслу вогню увійди в неї
Сила Небесная, Сила Вогняная, Сила Божа, Сварожа.
Оберни, Рожанице-Мати,
Усі слабості на силу сильную,
Божим Вогнем кипучую,
І в (ім'ярек) пролий по руслу вогняному,
По промінню золотому, щоб світ білий бачити
І Богів славити від нині до ста літ!
На успішний перебіг вагітності та пологів
На річках течуть води,
Течуть на моря й океани.
Пливе човен до моря,
Несе звістку чудову.
Народжу я дитину,
Міцну й здорову,
Під зіркою в небі,
Із долею на землі.

Замовляння купелі
(для доньки)

В купіль воду лляю,
До Дани промовляю:
Матінко-Водице,
Чистая дівице,
Купіль освяти,
Дитинча благослови.
Купіль моя з м'яти і верби -
Моя доню, уночі тихенько спи.
Гіллячко берези докладаю -
У красі свою я доню покупаю.
Купцю-купцю, донечко мала, –
Буде в тебе личко чисте, мов вода.
Купіль з первоцвіту й череди -
Будеш гарною і милою завжди.
Купцю-купцю, воду примовляю.
Хай тебе Боги благословляють.

Замовляння купелі
(для сина)

Із Древа Перуна Вогонь беру,
Воду ним джерельну я свячу.
Хай вода в цеберку святиться,
Щоб моєму синочку омовиться.
У ту воду кору дуба опускаю,
Ще й у барвінку й чебреці синочка покупаю.
Сила хай міцна його сповняє,
Доблесть і відвага серце огортає.
Мию-мию ніжки золочені -
Хай будуть здорові, не змучені.
На головку водицю лляю -
Хай Боги її мудрістю сповняють,
Хай Перун мечем благословить,
Рід мого синочка захистить.

Замовляння на віск від переляку

В череп'яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест палички з хатнього віника.
Тримаючи миску над головою виливають туди розтоплений віск і замовляють три рази:

Велесе, поможи!
Мати Лада, Рідні Боги – хранителі
Будуть охороняти,
На поміч мені і моєму чаду
Злого духа виганяти.
Радість мені і моєму чаду дати,
Весь мир, весь світ,
Радість і славу мати!
Виходьте, страхи!
Виходьте, ляки.
Виходьте, переляки.
Виходьте, навії!
Виходь, злий дух!
Чи підливають, чи підговорюють -
Не допусти, Свароже.
Сварожичі, січіть, рубайте,
Від миру відганяйте,
Від Дажбожого онука (ім'я),
Від онучок, від правнучок,
Від мого чада, від мого стада,
Від усього миру по білому світу!
Виганяю зло: з голови, з-під голови,
В голові буйності не бувати,
Глухотою, німотою, сліпотою,
Не чути, не знати.
Виганяю з утроби,
Із серця, з-під серця,
З легень, з-під легень,
З печінок, з-під печінок,
Із шлунка, з-під шлунка,
Із кишок, з-під кишок,
Із селезінки, з-під селезінки,
Із нирок, з-під нирок,
Із раза, з-під раза,
Із всілякої хвороби.
Погань виганяю: з рук,
З плечей, з-під плечей,
З ліктів, з-під ліктів,
З долонь, з-під долонь,
З пальців, з-під пальців,
З нігтів, з-під нігтів.
Паралічів не знати,
Своїми руками хліба-солі заробляти.
З клубів, з-під клубів,
З колін, з-під колін,
З литок, з-під литок,
З плесів, з-під плесів,
З кісточок, з-під кісточок,
З п'ят, з-під п'ят,
З підошов, з-під підошов,
З шиї, з-під шиї,
З крижей, з-під крижей
Стовбняки відвертати,
Сімдесят сім хвороб не знати,
Двадцять чотири вітри
Зі смертельними відвертами не чути,
Славу і здоров'я мати,
Чисту постіль, як у Бога Сварога,
Матері Лади мати.
Лежати – не лежати,
Хвороби не знати!

Замовляння Вогню

Ти, Вогню-Сварожичу, святий і горючий!
Очисти нас, немічних і старих, здорових і молодих,
Оздорови нас у всіх жилках і піджилках,
Не допусти ніякого нездужання,
Звільни нас від пристрітів і зурочень,
Од тошноти і нудоти, од страху і переляку.
Ти, Вогню золотий, грій нас і годуй, світи нам і освічуй,
Роби здоровими і мудрими, бо ти спалюєш нечисть і недужість,
Хвороби і болячки, даєш світло й хліб.
Дай нам на цей раз хліб і тепло, здоров'я і силу.

Замовляння від усього злого

Боже Свароже, поможи, і ти, Ладо-Мати,
Рідним Богам у чистому полі мене охороняти.
Я ж всередині зі своїм чадом – горя не знати.
Найсвятіша Мати, захисти, збережи.
Як Лада свого бережеш, як Божича несеш,
так і нас захисти, а ми славу твою понесемо в світи.
До Велеса, до Мокоші, до Перуна-перунича,
до Святовида світлого, до самого Рода Всевишнього
І всіх Богів Рідних!
Де я йду в путі-дорозі,
І мої діти, і мої онуки, і правнуки -
Будете охороняти!
В путі-дорозі, де йтимете і їхатимете,
Від наглої смерті охоронятимете! Від меча,
Від огня, від потопу, від змія,
Від звіра, від вішальниці, від в'язниці,
Від мимоходів, від переходів,
Від глухоти, від німоти,
Від сліпоти, від паралічу.
Охороняйте: днями, ночами, опівночі,
Досвітками, ранками і на сон грядущий -
Охороняйте!
Вітри-Стрибожичі, не дивіться на мою муку,
А візьміте Алатир у руку
Та біжіте по всьому світу.
Розкажіте старому й малому,
Сліпому й кривому:
Хто буде мої замовляння сповняти,
Не буде у вогні погоряти,
Не буде у воді потопати,
Не буде його звір поїдати,
Не буде наглою смертю помирати.
Замовляння від болю та судом
Може, з тяжкої роботи,
Може, з журби великої,
Може, з труда непосильного,
Може, призаспано,
Може, з очей поганих,
Може, з важкої муки,
Може, з великої радості,
Може, з води, може, з вітру,
Може, взялося звечора,
Може, опівночі,
Може, при сході сонця,
Може, з полудня,
Замовляю – погані суглоби, погані голови.
Прошу Рода Всевишнього
І три світи Божі,
Аби дали здоров'я своєму рожденному,
(ім'я) нареченому, освяченому,
А біль щоб щез:
Від голови, від очей, від зубів,
Від горла, з утроби,
Від тіла красного-прекрасного,
Від усіх суглобів.
Аби щезло в печери кляті,
У ліси темні, у пущі далекі
Віднині і назавжди, на віки віків.
Алатир-камінь то собою закрив!
Як щезають дими від вітрів,
Так щоб біль щезав, пропадав
Від тіла красного-прекрасного
Цього рожденного, свяченого (ім'я),
І до нього діла не мав.
Велесу поклонюся,
Стрілкою Перуновою захищуся.
Алатир Святий при нас усіх
Рожденних, освячених, іменем наречених.
Благословен Дух Святий Рода Всевишнього,
І був би (ім'я) благословен на віки.
Відкликаю з каміння, з-під каміння,
З очей, з-під очей,
З вій, з-під вій,
Із суглоб, з-під суглобів,
З ніг, з-під ніг,
З рук, з-під рук,
Висилаю за червоне море
За широке поле -
Там будеш жити,
Лупати плити,
Ріки переривати,
Піски пересипати,
Дерева ламати,
А до цього рожденного,
Рідними Богами освяченого (ім'ярек)
Діла не мати.

Замовляння проти болю та судом

У тридев'ятім царстві,
тридесятім государстві є
Море-окіян, а посеред нього острів,
А на острові тому Дуб стоїть,
А на ньому Сокіл сидить -
Крила розгортає, кривду розганяє,
А хвостом перелоги хворі судомні
Розмітає, тіла очищує, а з тілами душі
Світлом наповняє, добром засіває!

Замовляння від нездужання

Замовляю: погані очі,
Погані думки, погані суглоби -
Божими словами, Божими молитвами.
Відсилаю за червоне море,
За голубе море,
За чорне море,
За широке поле.
У прокляте каміння,
У темні печери,
Де птахи не долітають,
Де кури не доспівають,
Де собаки не брешуть -
Там будеш велике каміння крушити,
Воду переливати,
Піски пересипати,
Дерева крутити,
А до цього красного-прекрасного тіла
Зла не мати.
Щоб рожденний, (ім'ярек) наречений,
Був здоровий, як горіх,
Як твердий камінь.
Буду тебе карати
Дев'ятьма птахами-перваками:
Дев'ятьма індиками-перваками,
Дев'ятьма гусаками-перваками,
Дев'ятьма качурами-перваками,
Дев'ятьма півнями-перваками,
Дев'ятьма курами- перваками;
Дев'ятьма звірами-перваками:
Дев'ятьма биками-перваками,
Дев'ятьма кіньми-перваками,
Дев'ятьма псами-перваками,
Дев'ятьма котами-перваками;
Дев'ятьма голками буду колоти,
Дев'ятьма косами буду стинати,
Дев'ятьма серпами буду зрізати.
Якби лиха не мав
Рожденний, (ім'ярек) наречений.
Як не може Нава до Прави доступити ,
Так не може доступити хвороба до (ім'я).

Замовляння-оберіг від ворогів і недуги всякої

Дано-Водице, бездонная кринице!
Викликаю з гір, з-під гір.
З моря, з-під моря,
З каміння, з-під каміння!
Як не може той камінь
Вийти з моря, з-під моря,
Так не може ворог (ім'я)
Вийти на верх.
Як Сонце праведне, як Місяць, як Зорі,
Так аби правда освяченого,
Рожденного (ім'я) осяяла.
Як Бог благословен, як Дух святий.
Аби він, рожденний, (ім'я) наречений,
Був славен у Богів і межи цілим миром.
А погані суглоби, погані очі,
Погані мислі, погані слова – замовляю!
Як Бог закляв гори і каміння,
Так погані очі, погані мислі, погані слова -
Замовляю! -
Божими словами, Божими молитвами,
Щезай, пропадай!
Геть щезай від Божого лиця,
Від лиця рожденного, освяченого (ім'я),
Його слави! Слави праведної, слави православної!
Погані види, погані суглоби, погані очі,
Погані мислі, погані хвилини – щезайте!
Дано-Водице, бездонна кринице!
Ти умиваєш луги, береги,
Умий рожденного, свяченого (ім'ярек),
водою Живою
Від усякої погані, від усякої болі,
Від усякої нечисті, від усякого бруду.
Водице-здравнице, Дано – говірнице,
Як ти в бога славна, так аби славен був
рождений, свячений (ім'ярек) во віки віків.
У Роді Великім!

Викачування хвороби на яйце

На спадаючому місяці, під вечір, викачують сирим яйцем.
Починаючи з голови, опускаються на груди, з відти по "вісімці" прокачують по всіх частинах тіла тричі. Примовляють:

Мати Лада народила, із початку віку благословила:
Собаче, котяче, гуси, качки, індики, кури,
Дикі качки та всяку дичину,
Дикі кози, корови, коні, кози, вівці,
Вовки, лиси, ведмеді, леви, всякі звірі.
На яйце буду замовляти,
У звірів на очах страху не буду мати.
Боже Свароже небесний,
Лада, Мати Сварожичів, будуть охороняти,
Рідні Боги будуть заступати.
Роде Всевишній, допоможи!
У щасливу годину,
У щасливу хвилину,
У щасливу мить!
І назавжди Дажбожого онука (ім'ярек)
Захисти!

Виганяння хвороби на сіль

Промовляють Славу Відданості Роду Всевишньому,
беруть сіль у руку (краще грудочку), тримають весь час над болючим місцем або над головою.

Боже Свароже! Захисти і збережи,
Із силами вогняними, силами водяними
Народженого Онука Дажбожого (ім'ярек)
У дорозі, у праці, в любові
Від усякого горя, мук,
Страждань, бідувань.
Від усяких клопотів, скорботів,
Від усяких ножів, мечів,
Від усяких мимоходів, переходів,
Від усяких ляків, переляків,
Від усяких хвороб,
Від злотворних вітрів;
Їх є сімдесят сім – летючі й біжучі,
Захисти і збережи (ім'ярек).
Рідні Боги, Сварожичі, допомагайте
Тіло й душу зберігайте,
Від усього злого захищайте!
Болячка польова, болячка віхрова,
Болячка вітрова, болячка болотяна,
Болячка навіяна, болячка набродяна,
Болячка наспана, болячка наслана -
Я тебе вимовляю, на сіль виганяю:
Виходьте! Які ви не є -
Колючі, болючі, вогнені,
Вугрові, лишайні, екземні, –
Виходьте! -
З голови, з черепа, з мозку,
З очей, з вух, з носа,
З рота, з язика, з горлянки,
Зі шлунку, з печінки, з серця,
З легень, з нирок, з кишок,
З сечового міхура.
Я вас вимовляю. На сині моря, на сипучі піски
Посилаю.
Там вам очерети вертіти,
Піски пересипати,
Синім морем гуляти,
Народженого, освяченого (ім'я)
В супокої залишати!

Таким чином замовляють 9 раз, за кожним разом промовляючи Славу Відданості Роду, а в кінці кажуть:

Як мати на світ родила – благословила,
Од Богів на віки, од мене на ліки.

Після цього тричі здувають з голови донизу. При цьому тричі сиплять сіль на вогонь і кожен раз кажуть:

Сіль перегоряє, Піч Свята перепікає,
Народженого, освяченого, (ім'ярек) нареченого
Всяка хвороба минає!

Замовляння від переляку

Ти переполох заляканий,
ти переполох переляканий,
вітряний, водяний – вогневий,
чоловічий, жіночий, дівочий,
парубочий, хлоп'ячий, скотячий,
собачий, гадючий, звірячий, пташиний,
насланий, присланий,
примовлений, приговорений.
Я тебе, переполох, сокирою Перуновою перерубаю,
Я тебе Мечем Світовида пересікаю,
Я тебе, переполох, визиваю і викликаю
Із очей твоїх, із твоїх речей, з плечей,
Із в'язів, із мізків, із кісточок, із грудей,
Із боків, із живота, із поперека,
Із ніг, із рук, із пальчиків, із сімдесяти суглобчиків.
Тут тобі, переполох, не крутити
І в голову не бити, червоної крові не в'ялити,
щирого серця не томити,
білої кості не крутити, білого тіла не сушити.
Іди собі, переполох, за горами,
іди собі за лісами, де люди не ходять,
Де людське око не бачить.
Я тебе силою Божою висилаю із недужої,
З тіла і душі народженої, славної, Рідними Богами освяченої
Православної (ім'я).

Замовляння від переляку

Я до тебе приступаю в святий понеділок не зі своїми словами, а з Божими молитвами.
А зо мною сили Божі, сили Вогняні Сварожі.
Я тебе вимовляю, вибавляю з усіх жил,
з утроб, з голови, з ніг, з рук, з очей, з плечей, з усенького тіла.
Іди собі на сухий ліс – там будеш крутити коріння, креміння, каміння,
а тут тобі не крутити, не боліти, не буйнувати й болю не мати,
час тобі виступати, на нові не відновлятися, на підповні не сповнятися,
на старім місяці не вкоренятися ні в руках, ні в ногах, ні в зубах,
ні в очах, ні в тілі славнім, свяченім Дажбожого онука (ім'ярек) від нині до віку.
За Божою поміччю другий раз у Божий час я вимовляю ляк, переляк, сквозняк, тоску й досаду.
Де ти взявся? Чого ти сюди, паршивий, вбрався?
Чи ти є ранішній, чи напівранішній, чи денний, чи полуденний,
чи вечірній, чи північний, чи заспаний, чи занедбаний, чи заклятий, чи проклятий,
чи знайдений, чи ти насланий, чи вступ'яний, чи віяний, чи перевіяний?
Де ти узявся, туди собі йди, а тут тобі не коренитися, не веселитися,
не боліти, не крутити, не шуміти, не буйнувати,
болю не мати, час тобі покидати, час виступати.
Як та Свята Земля спить, щоб і ти заснув від нині і до віку.
Слово моє кріпке, як Алатир-камінь,
а за ним Рідні Боги його притискають,
Сварожою печаткою закріпляють!